з'являються до 50 років. Чоловіки хворіють дещо частіше за жінок. Повністю вилікувати патологію поки що неможливо. Проте грамотно підібране лікування хвороби Паркінсона дозволяє пригальмувати її розвиток і надовго зберегти звичний спосіб життя. Веде таких пацієнтів невролог.
Ознаки хвороби Паркінсона
Розпізнати початок буває непросто. Хвороба розвивається повільно, іноді роками, і перші зміни легко списати на втому чи вік. Помітні прояви виникають уже тоді, коли втрачено від 60 до 80 відсотків нейронів, що виробляють дофамін. Часто задовго до рухових порушень з'являються непомітні сигнали: погіршення нюху, закрепи, денна сонливість, неспокійний сон з активними рухами. Людина зазвичай не пов'язує їх із неврологією.
Згодом стають помітними основні рухові прояви. Лікарі виділяють чотири ключові з них:
- тремор у стані спокою, який найчастіше починається з пальців або кисті однієї руки;
- ригідність, тобто підвищена скутість і напруження м'язів;
- брадикінезія - сповільненість і збіднення рухів;
- постуральна нестійкість, коли важко втримати рівновагу при зміні пози.
Для постановки діагнозу достатньо двох ознак із перших трьох. Постуральна нестійкість зазвичай приєднується пізніше, через кілька років від початку. Саме за поєднанням симптомів, їхньою несиметричністю на старті та реакцією на спеціальні препарати хворобу Паркінсона відрізняють від інших розладів. Схожі прояви бувають при низці станів, тож остаточний висновок робить лише лікар.
Причини хвороби Паркінсона
Точна причина досі не з'ясована. Відомо головне: у ділянці мозку під назвою чорна субстанція гинуть нейрони, що виробляють дофамін. Чому цей процес запускається і прискорюється в конкретної людини, наука пояснити поки не може. До певної міри нейрони відмирають із віком у кожного, але при цій патології загибель іде значно швидше.
Дослідники виокремлюють кілька чинників, що підвищують ризик:
- спадковість, адже частина випадків пов'язана з генетичними змінами;
- тривалий контакт із пестицидами та гербіцидами;
- перенесені черепно-мозкові травми;
- деякі інфекції, зокрема енцефаліти.
Жоден із цих факторів сам по собі не означає, що хвороба обов'язково виникне. Йдеться радше про поєднання умов, які впливають на стан нервової системи протягом життя.
Діагностика хвороби Паркінсона
Діагностика хвороби Паркінсона ґрунтується насамперед на огляді невролога. Лікар просить пацієнта виконати прості рухи, оцінює їхню швидкість і амплітуду, перевіряє тонус м'язів, наявність тремору та рівновагу. Велике значення має докладна бесіда про скарги, час їх появи та динаміку.
Окремо проводять пробу з леводопою. Якщо симптоми помітно зменшуються після прийому препарату, це непрямо підтверджує діагноз. Інструментальні обстеження призначають з іншою метою. МРТ головного мозку, УЗД судин шиї та голови, а за потреби й інші методи потрібні, щоб виключити захворювання зі схожими проявами. Важливо також відрізнити справжню хворобу Паркінсона від вторинного паркінсонізму, який інколи спричиняють певні ліки, судинні зміни мозку чи перенесені травми.
Чим раніше встановлено діагноз, тим м'якшою може бути терапія і тим довше вдається утримувати самопочуття на доброму рівні. Тому з візитом до лікаря не варто зволікати.
Лікування хвороби Паркінсона
Лікування хвороби Паркінсона завжди комплексне і підбирається індивідуально. Універсальної схеми не існує: те, що підходить одному пацієнту, може не спрацювати в іншого. Лікар враховує стадію, вік, супутні хвороби та набір симптомів.
Основу медикаментозної терапії складає леводопа - біологічний попередник дофаміну. Сам дофамін у вигляді ліків не застосовують, бо він не проникає крізь захисний бар'єр між кров'ю та мозком. Леводопу вважають золотим стандартом, адже вона ефективно знімає тремор і скутість. З роками потрібна доза зростає, тож молодшим пацієнтам нерідко спершу призначають інші групи препаратів, а леводопу залишають на пізніші стадії. Так лікують хворобу Паркінсона і в українських медичних закладах, дотримуючись міжнародних протоколів.
Окрім ліків, у схему лікування Паркінсона входять:
лікувальна фізкультура та регулярна рухова активність;
фізіотерапевтичні процедури;
заняття з логопедом при порушеннях мовлення та ковтання;
психологічна підтримка й корекція способу життя.
Окрему увагу приділяють немоторним проявам: порушенням сну, настрою, артеріального тиску та роботи кишківника. Схему лікування періодично переглядають, адже з прогресуванням хвороби потреби пацієнта змінюються.
Коли хвороба перестає відповідати на ліки, розглядають хірургічний шлях. Найпоширеніший метод - глибока стимуляція мозку. Під час операції хірург імплантує тонкі електроди в певні структури, а невеликий прилад під шкірою подає до них слабкі електричні імпульси, що зменшують тремор і скутість. Таке втручання не виліковує хворобу, проте здатне суттєво полегшити стан тоді, коли таблетки вже не дають бажаного ефекту. Тобто хірургія справді допомагає, але як доповнення до медикаментів, а не заміна їм.
Чи можна зупинити прогресування? Повністю спинити загибель нейронів медицина поки не вміє. Та своєчасний початок терапії, регулярний контроль у невролога й активний спосіб життя помітно сповільнюють розвиток і відсувають важкі стадії. Починати лікування варто одразу після підтвердження діагнозу, не чекаючи, поки симптоми стануть виразними.
Де пройти лікування хвороби Паркінсона у Бучі
Пройти лікування хвороби Паркінсона у Бучі можна в медичному центрі Medical Plaza за адресою Нове шосе, 52. На прийомі невролог вислухає скарги, проведе огляд і за потреби призначить додаткову діагностику хвороби Паркінсона, щоб уточнити стан і підібрати терапію.
Звертатися варто, щойно ви помітили в себе чи близьких тривожні ознаки: тремтіння рук у спокої, сповільнені рухи, зміну ходи або почерку. Тут складуть індивідуальний план ведення пацієнта, пояснять, як приймати препарати та організувати догляд удома. Записатися на консультацію та дізнатися ціну послуги зручно за телефоном або через форму запису на сайті. На повторних візитах лікар оцінює, як діє терапія, і за потреби коригує дози, тому регулярний нагляд важить не менше за самі ліки. Медичний центр приймає жителів Бучі та Ірпеня.
До чого призводить відсутність лікування при хворобі Паркінсона
Якщо хворобу залишити без терапії, вона неухильно прогресує. Рухи стають дедалі скутішими, наростає тремор, погіршується координація. З часом людині важче ходити, одягатися, виконувати прості побутові справи. Підвищується ризик падінь і травм.
На пізніх стадіях додаються інші наслідки. Через слабкість м'язів порушується ковтання, що загрожує потраплянням їжі в дихальні шляхи та запаленням легень. Можливі проблеми з мовленням, пригнічений настрій, розлади сну. Без належного догляду та контролю якість життя падає швидше, а пацієнт раніше втрачає здатність обходитися без сторонньої допомоги. Саме тому ранній початок лікування і регулярне спостереження у фахівця мають вирішальне значення.
Список літератури
- Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Parkinson disease. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/parkinson-disease
- National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS). Parkinson's Disease. https://www.ninds.nih.gov/health-information/disorders/parkinsons-disease
- Parkinson's Foundation. About Parkinson's Disease. https://www.parkinson.org/library/fact-sheets/about-parkinsons
